«БУР'ЯН» — спільний проєкт «Феміністських транслокальностей» та медіа «Беда». До створення цього подкасту залучені деколоніальні дослідни:ці та активіст:ки, з якими співпрацюють обидва колективи. Від епізоду до епізоду змінюються не лише спікер:ки, але й модератор:ки.
Назва подкасту — «БУР'ЯН» — дика трава. Ці небажані рослини, що належать до різних родів, є маргінальними в ієрархії рослинних культур. Їх викошують, корчують, іноді навіть випалюють, але щороку вони проростають знов. Вони є невід'ємною частиною локальних екосистем і мають важливе значення для збереження ґрунтів і річкових берегів. Вони різноманітні та численні, а ще вони вперті та непокірні. Саме тому бур’ян є для нас метафорою розмаїття деколоніальних рухів, що протистоять російському колоніалізму. Це і стане темою нашого подкасту — розкриття різних вимірів колоніальності в надії, що «БУР'ЯН» буде простором для голосів людей, які постраждали від наслідків цієї політики.
У кожному епізоді спільно із запрошеними спікер:ками, ми занурюватимемось у контексти конкретних регіонів, обговорюватимемо різні аспекти колоніальної ситуації і разом шукатимемо шляхи виходу з рамок і обмежень, спричинених історичною травмою.
Епізоди подкасту записуватимуться різними мовами, адже передусім ми враховуємо побажання наших гост:ей та модератор:ок. Наприклад, перший епізод з українською дослідницею Світланою Матвієнко доступний лише англійською мовою, оскільки не всі модератор:ки цього епізоду володіють українською, а для Світлани англійська не пов'язана з її особистим досвідом колоніальності. Враховуючи різноманітність мов наших спікер:ок та роль російської мови як інструменту колонізації, ми залишаємо вибір мови спілкування за гост:ями та модератор:ками випуску. Надалі ми пропонуватимемо гост:ям перекласти та записати вступний епізод подкасту рідною мовою. Ми також плануємо публікувати транскрипти розмов російською, англійською та/або рідною мовою учасни:ць подкасту.
Цей проєкт є нашою спробою знайти відповіді на складні питання. Якщо ви хочете поділитися з нами своїми думками, відчуттями, досвідами або ж запропонувати тему епізоду, напишіть нам на електронну пошту: bedamedia@proton.me
У кожному епізоді спільно із запрошеними спікер:ками, ми занурюватимемось у контексти конкретних регіонів, обговорюватимемо різні аспекти колоніальної ситуації і разом шукатимемо шляхи виходу з рамок і обмежень, спричинених історичною травмою.
Епізоди подкасту записуватимуться різними мовами, адже передусім ми враховуємо побажання наших гост:ей та модератор:ок. Наприклад, перший епізод з українською дослідницею Світланою Матвієнко доступний лише англійською мовою, оскільки не всі модератор:ки цього епізоду володіють українською, а для Світлани англійська не пов'язана з її особистим досвідом колоніальності. Враховуючи різноманітність мов наших спікер:ок та роль російської мови як інструменту колонізації, ми залишаємо вибір мови спілкування за гост:ями та модератор:ками випуску. Надалі ми пропонуватимемо гост:ям перекласти та записати вступний епізод подкасту рідною мовою. Ми також плануємо публікувати транскрипти розмов російською, англійською та/або рідною мовою учасни:ць подкасту.
Цей проєкт є нашою спробою знайти відповіді на складні питання. Якщо ви хочете поділитися з нами своїми думками, відчуттями, досвідами або ж запропонувати тему епізоду, напишіть нам на електронну пошту: bedamedia@proton.me
0. Знайомтеся — “БУР’ЯН”!
Короткий вступ до «БУР'ЯНу» — подкасту про російський колоніалізм і деколоніальні спротиви від «Феміністських транслокальностей» та медіа «Беда». У цьому епізоді ви можете дізнатися, хто і чому створили цей подкаст, а також що саме означає його назва.
1. «Х_й буде атом робітником, а не солдатом»: дискусія зі Світланою Матвієнко про російський ядерний колоніалізм
Ївга Збань, деколоніальн:а активіст:ка і мист:киня українського походження, та Лілія Юлдашева, деколоніальн:а та культурн:а дослідни:ця, як:а цікавиться феміністичною та квір-політикою, розмовляють зі Світланою Матвієнко, науковицею, чиї дослідження та викладацька практика сфокусовані на інформації та кібервійні; медіа та середовищі; дослідженнях інфраструктури; цифровому мілітаризмі, практиках опору та ядерних культурах, зокрема Чорнобильської зони відчуження.
Під час планування цього епізоду, автор:ки розраховували, що розмова зосередиться на темі ядерного колоніалізму, зокрема радянської ядерної політики та російського ядерного тероризму. Але зрештою дискусія охопила інші траєкторії, як-от множинність масштабів і вимірів колоніалізму. Тому ми також говоримо про те, як колоніалізм впливає на матерію (землю, повітря, воду, рослини, тіла) і різні аспекти людського та нелюдського життя: темпоральність, уяву, емоції та майбутнє.
Під час планування цього епізоду, автор:ки розраховували, що розмова зосередиться на темі ядерного колоніалізму, зокрема радянської ядерної політики та російського ядерного тероризму. Але зрештою дискусія охопила інші траєкторії, як-от множинність масштабів і вимірів колоніалізму. Тому ми також говоримо про те, як колоніалізм впливає на матерію (землю, повітря, воду, рослини, тіла) і різні аспекти людського та нелюдського життя: темпоральність, уяву, емоції та майбутнє.
Світлана Матвієнко, Ївга Збань та Лілія Юлдашева
0:00 — вступ, терміни та поняття кібервійни
1:55 — взаємопов’язаність; «Дикі екології»; асамбляжі життезабезпечення/асамбляжі війни; війни нізвідки
7:45 — мирний атом; розмежування технологій миру та війни, «Хуй буде атом робітником, а не солдатом»
13:23 — інструменталізація ядерної інфраструктури росією
15:50 — терор; невідоме як інструмент тероризму; (не)логічна логіка російського колоніалізму
24:26 — праця свідчення; підрив Каховської дамби
33:05 — пейзажі минулого/дитинства майбутнє, солідарність та свобода волі
36:45 — зовнішня суб’єктність, повернення вкраденого степу — екоцид стався набагато раніше (Віра Агеєва)
49:20 — як розуміти колоніалізм та його áкторів, (не)важливість мов і спадщини/культури, 400 років опору в Ічкерії
1:55 — взаємопов’язаність; «Дикі екології»; асамбляжі життезабезпечення/асамбляжі війни; війни нізвідки
7:45 — мирний атом; розмежування технологій миру та війни, «Хуй буде атом робітником, а не солдатом»
13:23 — інструменталізація ядерної інфраструктури росією
15:50 — терор; невідоме як інструмент тероризму; (не)логічна логіка російського колоніалізму
24:26 — праця свідчення; підрив Каховської дамби
33:05 — пейзажі минулого/дитинства майбутнє, солідарність та свобода волі
36:45 — зовнішня суб’єктність, повернення вкраденого степу — екоцид стався набагато раніше (Віра Агеєва)
49:20 — як розуміти колоніалізм та його áкторів, (не)важливість мов і спадщини/культури, 400 років опору в Ічкерії
Хронометраж
2. Кримські татари: історія та культура, ідентичність і спротив
Дискусія з Ельмаз Алімовою та Мартіном-Олександром Кіслим про історію, етногенез та антиколоніальну боротьбу кримських татар
Модераторка Ельнара Нурієва-Лєтова
Ельнара Нурієва-Лєтова, кримськотатарська крос-медійна активістка, авторка та публіцистка, проектна менеджерка UA:SOUTH і CEMAAT Кримської медіа-платформи, розмовляє з Ельмаз Алімовою, стипендіаткою програми Chevening, студенткою магістратури з прав людини й політики в Лондонській школі економіки та політичних наук, і з Мартіном-Олександром Кіслим, українським істориком Криму та кримських татар, який спеціалізується на радянському та пострадянському періоді.
У цьому випуску подкасту «Бур'ян» ми поговоримо про кримських татар, що разом з кримськими караїмами та кримчаками є одним з корінних народів українського півострова Крим. Ми зануримося в історію та культуру кримських татар, поговоримо про ідентичність Киримли, щоб краще зрозуміти природу репресій проти цього народу на окупованому півострові з 2014 року. Адже ці репресії не є чимось новим, вони — частина насильницької колонізації Криму росією, що триває вже понад 250 років.
Модераторка Ельнара Нурієва-Лєтова
Ельнара Нурієва-Лєтова, кримськотатарська крос-медійна активістка, авторка та публіцистка, проектна менеджерка UA:SOUTH і CEMAAT Кримської медіа-платформи, розмовляє з Ельмаз Алімовою, стипендіаткою програми Chevening, студенткою магістратури з прав людини й політики в Лондонській школі економіки та політичних наук, і з Мартіном-Олександром Кіслим, українським істориком Криму та кримських татар, який спеціалізується на радянському та пострадянському періоді.
У цьому випуску подкасту «Бур'ян» ми поговоримо про кримських татар, що разом з кримськими караїмами та кримчаками є одним з корінних народів українського півострова Крим. Ми зануримося в історію та культуру кримських татар, поговоримо про ідентичність Киримли, щоб краще зрозуміти природу репресій проти цього народу на окупованому півострові з 2014 року. Адже ці репресії не є чимось новим, вони — частина насильницької колонізації Криму росією, що триває вже понад 250 років.
00:00 — вступ
02:11 — формування кримськотатарського народу
04:15 — чому неправильно вважати киримли підгрупою татар?
07:01 — історія кримськотатарської літератури, мови й писемності
16:03 — кримськотатарські мовні ініціативи в сучасній Україні
18:32 — кримськотатарська ідентичність: становлення і виклики, особистий досвід Ельнари та Ельмаз
29:57 — поява Кримського ханства як держави
32:24 — політичний устрій Кримського ханства та відносини з іншими державами
34:21 — перша анексія Криму російською імперією: силові придушення кримськотатарських повстань, вимушена міграція, спільні риси з сучасною російською колоніальною політикою
43:45 — Кримська Демократична Республіка: коротка, проте яскрава історія кримськотатарської національної держави
47:42 — Крим після радянської окупації
50:53 — депортація кримських татар у 1944 році
56:13 — завершення
02:11 — формування кримськотатарського народу
04:15 — чому неправильно вважати киримли підгрупою татар?
07:01 — історія кримськотатарської літератури, мови й писемності
16:03 — кримськотатарські мовні ініціативи в сучасній Україні
18:32 — кримськотатарська ідентичність: становлення і виклики, особистий досвід Ельнари та Ельмаз
29:57 — поява Кримського ханства як держави
32:24 — політичний устрій Кримського ханства та відносини з іншими державами
34:21 — перша анексія Криму російською імперією: силові придушення кримськотатарських повстань, вимушена міграція, спільні риси з сучасною російською колоніальною політикою
43:45 — Кримська Демократична Республіка: коротка, проте яскрава історія кримськотатарської національної держави
47:42 — Крим після радянської окупації
50:53 — депортація кримських татар у 1944 році
56:13 — завершення
Хронометраж
3. Традиції антиядерної боротьби в Казахстані
Розмова Лілії Юлдашевої з Ґульсум Какімжановою, Майрою Абеновою та Алішером Хасенгалієвим
Антиядерний рух Казахстану нерозривно пов'язаний з історією Семипалатинського полігону: найбільшого в Радянському союзі місця випробування ядерних озброєнь, що діяв з 1949 до 1989 року. Радянська влада не інформувала місцевих жителів про загрозу радіоактивного забруднення і шкоду випробувань, що проводилися на полігоні, для їхнього здоров'я.
Закриття полігону забезпечив громадський рух «Невада-Семей», один із найпомітніших і найвпливовіших еколого-політичних рухів пізнього СРСР. Упродовж понад 30 років активіст:ки, науков:иці, громадські діяч:ки Казахстану виборюють ядерне роззброєння, справедливість і підтримку для постраждалих, також вони працюють над запобіганням відновлення ядерних випробувань і звалищ радіоактивного сміття.
Ми запросили до розмови представниць різних поколінь антиядерної боротьби в Казахстані, щоб поговорити про історію їхньої активістської та дослідницької роботи, виклики й проблеми сьогодення та цінності міжгенераційної й транслокальної солідарності.
У жовтні 2024 року в Казахстані пройшов референдум про будівництво в країні АЕС. Оголошені результати свідчать про те, що більшість казахстанців — понад 71 відсоток — проголосували за побудову станції. Незалежні журналісти та громадські організації повідомляють про численні порушення як під час публічних дискусій і дебатів перед референдумом, так і безпосередньо під час голосування. Серед можливих будівельників АЕС фігурує РОСАТОМ, а відтак, будівництво входить в інтереси російської влади. Тому завершальну частину нашої розмови ми присвятили російському впливу на політику Казахстану щодо ядерної енергетики та боротьбі з цим впливом.
У бесіді беруть участь:
Ґульсум Какімжанова — екологиня, дипломантка премії Голдмана в галузі екології, співкоординаторка антиядерних кампаній, учасниця антиядерного руху «Невада-Семей»,
Майра Абенова — співзасновниця Громадського Об'єднання «Комітет Полігон 21», спрямованого на обговорення та розв'язання проблем регіону, що постраждав від ядерних випробувань, мешканка міста Семей,
Алішер Хасенгалієв — дослідник, активіст, співзасновник ініціативи STOP: Steppe Organization for Peace,
Модераторка випуску Лілія Юлдашева — квір і деколоніальна активістка та дослідниця.
Антиядерний рух Казахстану нерозривно пов'язаний з історією Семипалатинського полігону: найбільшого в Радянському союзі місця випробування ядерних озброєнь, що діяв з 1949 до 1989 року. Радянська влада не інформувала місцевих жителів про загрозу радіоактивного забруднення і шкоду випробувань, що проводилися на полігоні, для їхнього здоров'я.
Закриття полігону забезпечив громадський рух «Невада-Семей», один із найпомітніших і найвпливовіших еколого-політичних рухів пізнього СРСР. Упродовж понад 30 років активіст:ки, науков:иці, громадські діяч:ки Казахстану виборюють ядерне роззброєння, справедливість і підтримку для постраждалих, також вони працюють над запобіганням відновлення ядерних випробувань і звалищ радіоактивного сміття.
Ми запросили до розмови представниць різних поколінь антиядерної боротьби в Казахстані, щоб поговорити про історію їхньої активістської та дослідницької роботи, виклики й проблеми сьогодення та цінності міжгенераційної й транслокальної солідарності.
У жовтні 2024 року в Казахстані пройшов референдум про будівництво в країні АЕС. Оголошені результати свідчать про те, що більшість казахстанців — понад 71 відсоток — проголосували за побудову станції. Незалежні журналісти та громадські організації повідомляють про численні порушення як під час публічних дискусій і дебатів перед референдумом, так і безпосередньо під час голосування. Серед можливих будівельників АЕС фігурує РОСАТОМ, а відтак, будівництво входить в інтереси російської влади. Тому завершальну частину нашої розмови ми присвятили російському впливу на політику Казахстану щодо ядерної енергетики та боротьбі з цим впливом.
У бесіді беруть участь:
Ґульсум Какімжанова — екологиня, дипломантка премії Голдмана в галузі екології, співкоординаторка антиядерних кампаній, учасниця антиядерного руху «Невада-Семей»,
Майра Абенова — співзасновниця Громадського Об'єднання «Комітет Полігон 21», спрямованого на обговорення та розв'язання проблем регіону, що постраждав від ядерних випробувань, мешканка міста Семей,
Алішер Хасенгалієв — дослідник, активіст, співзасновник ініціативи STOP: Steppe Organization for Peace,
Модераторка випуску Лілія Юлдашева — квір і деколоніальна активістка та дослідниця.
00:00 інтро
02:44 Алішер — робота полігону
05:42 Майра — вплив на життя людей
08:25 Ґульсум — про рух «Невада-Семей» і його внесок
12:19 Алішер — про доступ до інформації, про включеність і цінності поколінь, про розрив між зовнішньо- і внутрішньополітичним
19:38 Майра — про приєднання до антиядерний руху, хвороби близьких
23:53 Ґульсум — про приєднання до антиядерного руху і неможливість піти з нього
29:32 Алішер — про АЕС і про приєднання до руху
35:06 Майра, Алішер — про зв'язок між поколіннями і народну дипломатію
38:21 Лілія, Ґульсум, Алішер — про референдум і АЕС, вплив Росії та її відповідальність
48:46 аутро
02:44 Алішер — робота полігону
05:42 Майра — вплив на життя людей
08:25 Ґульсум — про рух «Невада-Семей» і його внесок
12:19 Алішер — про доступ до інформації, про включеність і цінності поколінь, про розрив між зовнішньо- і внутрішньополітичним
19:38 Майра — про приєднання до антиядерний руху, хвороби близьких
23:53 Ґульсум — про приєднання до антиядерного руху і неможливість піти з нього
29:32 Алішер — про АЕС і про приєднання до руху
35:06 Майра, Алішер — про зв'язок між поколіннями і народну дипломатію
38:21 Лілія, Ґульсум, Алішер — про референдум і АЕС, вплив Росії та її відповідальність
48:46 аутро
Хронометраж
4. Кримські татари: 80 років спротиву
Розмова з Мартіном-Олександром Кислим, Ельмаз Алімовою, Олександром Муртазаєвим та анонім:ною активіст:кою «Кримської солідарності» про повернення кримських татар до Криму, історію національного руху, актуальну ситуацію на окупованому півострові та перспективи його деколонізації
У цьому випуску подкасту «Бур'ян» ми хочемо зосередити увагу на подіях 2-ї половини XX століття, як-от повернення кримських татар до Криму, зародження кримськотатарського національного руху, а також нещодавні події XXI ст., таких як окупація Криму та репресії проти кримських татар на окупованому півострові. Також ми обговоримо перспективи деколонізації Криму та можливі дії міжнародної спільноти, що можуть вплинути на сучасне становище кримських татар.
Модераторка Ельнара Нурієва-Лєтова, кримськотатарська кросмедійна активістка, авторка та публіцистка, проєктна менеджерка UA:SOUTH і CEMAAT Кримської медіаплатформи
Гость:ї:
Мартін-Олександр Кислий, український історик Криму та кримських татар з фокусом на радянський та пострадянський періоди,
Олександр Муртазаєв, незалежний дослідник кримськотатарської історії та автор. Активно співпрацює з Міжнародним товариством «Меморіал» та незалежними медіапроєктами, зосередженими на темі корінного спротиву,
Ельмаз Алімова, стипендіатка програми Chevening, студентка магістратури з прав людини й політики в Лондонській школі економіки та політичних наук,
Анонімн:а активіст:ка правозахисної організації «Кримська солідарність».
У цьому випуску подкасту «Бур'ян» ми хочемо зосередити увагу на подіях 2-ї половини XX століття, як-от повернення кримських татар до Криму, зародження кримськотатарського національного руху, а також нещодавні події XXI ст., таких як окупація Криму та репресії проти кримських татар на окупованому півострові. Також ми обговоримо перспективи деколонізації Криму та можливі дії міжнародної спільноти, що можуть вплинути на сучасне становище кримських татар.
Модераторка Ельнара Нурієва-Лєтова, кримськотатарська кросмедійна активістка, авторка та публіцистка, проєктна менеджерка UA:SOUTH і CEMAAT Кримської медіаплатформи
Гость:ї:
Мартін-Олександр Кислий, український історик Криму та кримських татар з фокусом на радянський та пострадянський періоди,
Олександр Муртазаєв, незалежний дослідник кримськотатарської історії та автор. Активно співпрацює з Міжнародним товариством «Меморіал» та незалежними медіапроєктами, зосередженими на темі корінного спротиву,
Ельмаз Алімова, стипендіатка програми Chevening, студентка магістратури з прав людини й політики в Лондонській школі економіки та політичних наук,
Анонімн:а активіст:ка правозахисної організації «Кримська солідарність».
00:00:00 — Вступ
00:01:30 — Мартін-Олександр Кислий про повернення кримських татар до Криму, спільноти пам'яті, умови вигнання, радянські закони, укази та бюрократію, що заважали їхньому поверненню
00:12:00 — Олександр Муртазаєв про архіви Міжнародного товариства «Меморіал», з яким він співпрацює, становлення кримськотатарського національного руху та його першу генерацію (з 1944 до початку 1960-х років)
00:20:11 — Радикалізація руху, друге покоління кримськотатарських активістів, особливості руху, спроби повернення до Криму та насильницькі заходи радянської влади для запобігання цьому
00:35:56 — Розмова з анонімн:ою активіст:кою «Кримської солідарності»: про справу Хізб ут-Тахрір, релігійні та політичні репресії на окупованому півострові, про правозахисну організацію «Кримська солідарність» та її роботу, про статистику репресій в умовах російської окупації. Також наш:а гост:я розпові:ла, що дає їм надію продовжувати свою роботу і що може зробити міжнародна спільнота та наші слухачі, аби допомогти кримським політв'язням
00:48:02 — Олександр Муртазаєв про методи та діяльність другого покоління кримськотатарського руху: делегації до Москви, самоперепис кримськотатарського народу, який допоміг переосмислити депортацію як геноцид, студентські та молодіжні організації, співпрацю з українським дисидентом Петром Григоренком, а також з іншими радянськими дисидентами та ширшою міжнародною спільнотою
00:55:08 — Стадія «занепаду» (1970-ті роки): численні спроби повернення до Криму, репресії проти кримських татар, які намагалися повернутися, нові дискримінаційні постанови, самоспалення Муси Мамута
00:59:21 — Перебудова: нова хвиля радикалізації, масова репатріація кримських татар, самоповернення, формування другого Курултаю
01:06:33 — Ельмаз Алімова про перспективи деколонізації Криму, політику України щодо корінних народів, міжнародно-правові інструменти, які можуть покращити ситуацію в Криму, деколонізацію кримських топонімів та кейси інших країн щодо представництва корінних народів у державній політиці та органах влади
01:21:00 — Завершення
00:01:30 — Мартін-Олександр Кислий про повернення кримських татар до Криму, спільноти пам'яті, умови вигнання, радянські закони, укази та бюрократію, що заважали їхньому поверненню
00:12:00 — Олександр Муртазаєв про архіви Міжнародного товариства «Меморіал», з яким він співпрацює, становлення кримськотатарського національного руху та його першу генерацію (з 1944 до початку 1960-х років)
00:20:11 — Радикалізація руху, друге покоління кримськотатарських активістів, особливості руху, спроби повернення до Криму та насильницькі заходи радянської влади для запобігання цьому
00:35:56 — Розмова з анонімн:ою активіст:кою «Кримської солідарності»: про справу Хізб ут-Тахрір, релігійні та політичні репресії на окупованому півострові, про правозахисну організацію «Кримська солідарність» та її роботу, про статистику репресій в умовах російської окупації. Також наш:а гост:я розпові:ла, що дає їм надію продовжувати свою роботу і що може зробити міжнародна спільнота та наші слухачі, аби допомогти кримським політв'язням
00:48:02 — Олександр Муртазаєв про методи та діяльність другого покоління кримськотатарського руху: делегації до Москви, самоперепис кримськотатарського народу, який допоміг переосмислити депортацію як геноцид, студентські та молодіжні організації, співпрацю з українським дисидентом Петром Григоренком, а також з іншими радянськими дисидентами та ширшою міжнародною спільнотою
00:55:08 — Стадія «занепаду» (1970-ті роки): численні спроби повернення до Криму, репресії проти кримських татар, які намагалися повернутися, нові дискримінаційні постанови, самоспалення Муси Мамута
00:59:21 — Перебудова: нова хвиля радикалізації, масова репатріація кримських татар, самоповернення, формування другого Курултаю
01:06:33 — Ельмаз Алімова про перспективи деколонізації Криму, політику України щодо корінних народів, міжнародно-правові інструменти, які можуть покращити ситуацію в Криму, деколонізацію кримських топонімів та кейси інших країн щодо представництва корінних народів у державній політиці та органах влади
01:21:00 — Завершення
Хронометраж: