Программа:

14.05. nGbK

Veranstaltungsraum, 1. OG, Oranienstr. 25, 10999

14.00 – 14.20: Перерва

15.20-15.40: Перерва

17.30 – 18.00: Перерва

“Сучасна Історія України” - це серія перформативних прогулянок, які авторка називає репетиціями.
Що саме репетирує Оксана? Власний міф, або історію.
Історія Оксани неможлива без місця.
Місце, як його розуміє авторка, не визначається географічними кордонами, хоч і існує в їх межах. Також місцем може бути афект, досвід чи спогад.
Чи тіло.
Місце у роботі Оксани можливе завдяки дії, або саме є дією.
ТІло також є дією.
Місце, тіло та дія неможливі поодинці.
Дією/місцем/тілом Оксани є прогулянка або дрифт.
Прогулянка є способом виробництва знання для Оксани.
Формально “Сучасна Історія України” - це множинні прочитання авторкою власних архівів. Свої відео- та аудіоархіви Оксана почала збирати у 2015-му році - спочатку під час роботи над проєктом “Свято Життя” (спільно із Анатолієм Бєловим), а потім Underwater/На Глибині (фільм та виставка із АнтіГонною, Ксенією Платановою, Машою Проніною, а також Юлією Сердюковою та Валентиною Петровою).
Архівування стало прогулянкою, тобто, перетворилось на дію. Дія зрушила історію.
Тобто, Історія почала діяти, тобто, Історія почалась.
Історія гуляє.

12.00 – 14.00: Віртуальна прогулянка Оксани Казьміної “Сучасна Історія України”, репетиція №6

14.20 – 15.20: Доповідь Гєнрієтти Йонкблутт “Подорож з рослиною, до якої не відчуваєш жалю”

Після повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну видатна голландська вчена Генрієтта Йонкблутт рік перебувала на українській території на знак солідарності з українським народом. Вона відвідувала великі та малі міста, спілкувалася з різними людьми, щоб сформувати особисте, неупереджене бачення ситуації в країні. Генрієтта Йонкблутт записувала свої думки та враження у щоденних нотатках, деякі з яких вона дозволила оприлюднити, щоб дати ширшій аудиторії можливість ознайомитися з досвідом життя під час війни.

15.40-17.30: Лекція та воркшоп “Чи було б деколоніальне мистецтво та активізм, якби не було (нео)колоніальних відносин”

Юлія Кривич та Марія Воротіліна (SDK Słonecznik)
Після агресивної війни Росії проти України розриви в розумінні "Східної Європи" із західноєвропейської перспективи стали більш помітними. Ігнорування внутрішніх імперських структур у регіоні, домінування європоцентричного знання, гомогенізація людей і культур на так званому пострадянському просторі, експлуатація трудових мігрант_ок і виснаження ресурсів визначають існуючі структурні відносини між регіонами. Дедалі частіше виникають дискусії про те, чи можна застосувати постколоніальні та деколоніальні теорії до контексту "Східної Європи", або ж необхідно створити нові теорії, які б описували комплексність регіону. Запропоновані лекція та воркшоп мають на меті дослідити потенціал постколоніальних та деколоніальних підходів у застосуванні до контексту "Східної Європи", а також поміркувати над емансипаційними мистецькими та активістськими практиками в Україні.

Марія Воротіліна (вона) - кураторка та активістка з України, наразі мешкає в Гамбурзі. Вивчала соціальні науки в університеті "Києво-Могилянська академія". Її інтереси включають перформативне та візуальне мистецтво з квір-феміністичної та деколоніальної перспективи, питання "Східної Європи" як винайденого концепту та західного погляду на "Східну Європу".

Юлія Кривич (вона) - візуальна художниця, активістка та кураторка. Її практика базується на пост-мистецькому підході та роботі зі спільнотами. Юлія є співзасновницею Солідарного Дому Культури "Соняшник" у Музеї Cучасного Mистецтва у Варшаві, а також учасницею Soniakh Digest, цифрової платформи, яка досліджує сучасну інформаційну війну та геополітику з точки зору Східної Європи. У своїй роботі досліджує питання, пов'язані з мовою, міграцією та постколоніальною теорією.

18.00 – 19.15: Лекція Світлані Матвієнко “Радіоактивний колоніалізм: Україна”

Разом із прицільними авіаударами, однією з перших подій повномасштабного вторгнення Росії в Україну стала окупація Чорнобильської АЕС 24 лютого. Ця подія безпосередньо пов’язана з історією ядерного колоніалізму в Радянському Союзі, який викриває його колоніальну спадщину як головну рушійну силу поточної війни. У лекції розглядатиметься промислове поглинання українського Полісся через розширення радянської інфраструктури часів холодної війни — включно з радіолокатором виявлення балістичних ракет «Дуга-1» та Чорнобильською АЕС — як недооцінений прояв колоніалізму, що призвело до численних випадків повільного насильства, яке тепер прискорилися російською війною в Україні.

Світлана Матвієнко – доцентка кафедри критичного аналізу медіа Школи комунікації SFU та заступниця директора Інституту цифрових демократій. Її дослідження та викладання зосереджені на інформації та кібервійні; політичній економіці інформації; ЗМІ та середовищі; інфраструктурних дослідженнях; STS. Вона пише про практики опору та мобілізації; цифровий мілітаризм, дез- та місінформацію; Інтернет-історію; кібернетику; психоаналіз; постгуманізм; радянську та пострадянську технополітику; ядерні культури та ядерний колоніалізм, ядерний шантаж та озброєння енергетичної інфраструктури, зосереджуючись на перетворенні Чорнобильської та Запорізької АЕС на зброю під час російсько-української війни. Вона є співредакторою двох збірок, The Imaginary App (MIT Press, 2014) та Lacan and the Posthuman (Palgrave Macmillan, 2018). Вона є співавтором книги Cyberwar and Revolution: Digital Subterfuge in Global Capitalism (Minnesota UP, 2019), переможицею книжкової премії 2019 року секції Science Technology and Art in International Relations (STAIR) Асоціації міжнародних досліджень та книжкової премії Канадської асоціації комунікацій 2020 імені Гертруди Дж. Робінсон.

Program:

14.05. nGbK

Veranstaltungsraum, 1. OG, Oranienstr. 25, 10999

14.00 – 14.20: break

“Contemporary History of Ukraine” is a series of performative walks, which the author calls rehearsals.
What exactly is Oksana rehearsing? Her own myth or story.
Oksana’s story is impossible without a place.
As the artist understands it, the place is not defined by geographical boundaries, although it exists within them. A place can also be an affect, experience, or memory.
As well as the body.
A place in Oksana’s work is possible thanks to an action, or it is an action itself.
The body is also an action.
Place, body, and action are not possible alone.
Oksana’s action/place/body is walking or drifting.
A walk is a way of producing knowledge for Oksana.
Formally, “Contemporary History of Ukraine” consists of multiple readings by the author of her archives. Oksana has started collecting her video and audio archives in 2015 – first while working on the project “Feast of Life” (together with Anatoly Belov), and then on “Underwater” (a film and exhibition with AntiGonna, Ksenia Platanova, Masha Pronina, as well as Yulia Serdyukova and Valentina Petrova).
Archiving has become walking, which has turned into action. The action has moved History.
That is, History has started to act; that is, History has begun.
History is walking.

12.00 – 14.00: Virtual walk “Contemporary History of Ukraine”, rehearsal №6 by Oksana Kazmina

14.20 – 15.20: Report “A trip with a plant you don't feel sorry for” by Henriëtta Jonkblutt

After the full-scale military invasion of Ukraine by the Russian Federation, prominent Dutch scientist Henriëtta Jonkblutt stayed on Ukrainian territory for a year as a sign of solidarity with the Ukrainian people. She visited large and small cities and spoke with a wide variety of people to form her personal, unbiased view of the situation in the country. Henriëtta Jonkblutt recorded her thoughts and impressions in daily notes, some of which she allowed to be made public to give a wider audience the opportunity to familiarize themselves with the experience of living during the war.

15.20-15.40: break

15.40-17.30: Would there be decolonial art and activism if there were no (neo)colonial relations

Yulia Krivich, Mariia Vorotilina (SDK Słonecznik [eng: Sunflower Solidarity Community Center])
In the wake of the Russia’s war of aggression against Ukraine, the gaps in understanding “Eastern Europe” from the Western European perspective became more visible. Disregard of the internal imperial structures within the region, Eurocentric knowledge domination, homogenization of people and cultures within the so-called post-Soviet space, exploitation of migrant workers and resource depletion have been defining the existing structural relations between the regions. There has been more and more discussion of whether the post-colonial and decolonial theories could be applied to the context of “Eastern Europe” or whether some new theories should emerge in order to describe the complexities of the region. Proposed lecture and workshop aim to explore the potential of post-colonial and decolonial approaches in application to the context of “Eastern Europe” as well as reflect on the emancipatory artistic and activist practices in Ukraine.

Mariia Vorotilina (she/her) is a curator and activist from Ukraine, currently living in Hamburg. She studied social sciences at the University of "Kyiv-Mohyla Academy". Her interests include performing and visual arts from the queerfeminist and decolonial perspectives, "Eastern Europe'' as an invented concept and western gaze on “Eastern Europe”.

Yulia Krivich (she/her) is a visual artist, activist, and curator. Her practice is based on a post-artistic approach and community-building activities. Yulia is a co-founder of the Solidarity Community Center „Sunflower” in the Museum of Modern Art in Warsaw as well as a member of the Soniakh Digest, a digital platform that researches contemporary infowar and geopolitics from the perspective of Eastern Europe. Yulia participated in numerous international exhibitions in Ukraine, Poland, and internationally. In 2022 she took part in the Ukrainian program at Documenta 15. In her work, she explores issues related to language, migration, and postcolonial theory.

17.30 – 18.00: break

18.00 – 19.15: Lecture “Radioactive Colonialism: Ukraine” by Svitlana Matviyenko

Along with targeted airstrikes, one of the first events of Russia’s full-scale invasion of Ukraine was the February 24th occupation of the Chernobyl Nuclear Power Plant. This event is directly related to the history of nuclear colonialism in the Soviet Union that exposes its colonial legacy as the major driving force of the current war. The lecture will consider the industrial subsumption of Ukrainian Polissia by the expansion of Soviet cold-war infrastructure — including the ballistic rocket detection radar Duga-1 and the Chernobyl NPP — as an overlooked case of colonialism that resulted in the multiple instances of slow violence that have now accelerated by the Russian war in Ukraine.

Svitlana Matviyenko is Assistant Professor of Critical Media Analysis in the School of Communication of SFU and Associate Director of the Digital Democracies Institute. Her research and teaching are focused on information and cyberwar; political economy of information; media and environment; infrastructure studies; STS. She writes about practices of resistance and mobilization; digital militarism, dis- and misinformation; Internet history; cybernetics; psychoanalysis; posthumanism; the Soviet and the post-Soviet techno-politics; nuclear cultures and nuclear colonialism, nuclear blackmail, and weaponization of energy infrastructure, focusing on the weaponization of the Chernobyl and Zhaporizhzhia NPPs during the Russia-Ukraine War. She is a co-editor of two collections, The Imaginary App (MIT Press, 2014) and Lacan and the Posthuman (Palgrave Macmillan, 2018). She is a co-author of Cyberwar and Revolution: Digital Subterfuge in Global Capitalism (Minnesota UP, 2019), a winner of the 2019 book award of the Science Technology and Art in International Relations (STAIR) section of the International Studies Association and of the Canadian Communication Association 2020 Gertrude J. Robinson book prize.